м. Львів

Пожежна станція Львова, початок XX ст.

pogegna-stancia-photomuseum-lviv-ua

Будинок Пожежної стражниці ( тепер – Управління державної пожежної охорони УМВСУ у Львівській області) від часу свого відкриття у червні 1901 року ніколи не змінював свого функціонального призначення.

Відтоді ця оригінальна для львівської архітектури будівля неодноразово з’являлась на поштових картках з виглядами міста. Презентабельним був вигляд з заходу, від площі Стрілецької, звідки цей будинок виступав архітектурною домінантою.

Нову стражницю звели завдяки старанням начальника міського корпусу пожежних Павла Прауна. Стара стражниця, яку ще називали «Бернардинською», вже не задовольняла помп’єрів (пожежників), хоча й зведена була порівняно недавно – у 1883-84 роках, під стіною колишнього монастиря зі сторони вул. Личаківської.

Засідання спеціальної комісії, яка ухвалила нове будівництво, відбулося 15 жовтня 1898 року. Проект будівлі представив інженер Ігнатій Брунек. Однак члени комісії визнали, що необхідно врахувати й закордонний досвід. До Німеччини відрядили спеціалістів, які відвідали Берлін, Бремен  та Гамбург. Новий проект з кошторисом будівельних робіт затвердили у лютому 1899 року. Проектом передбачалося: створити приміщення казарм для пожежників, депо бочковозів, стайні для коней, а також розмістити станцію термінової медичної допомоги, кабінет міського хіміка, телеграфно-телефонна станцію.

Будівництво розпочали у вересні 1899 року. Земляні та будівельні роботи виконувала бригада будівничого та архітектора Володимира Підгородецького.

У стильовому відношенні будівля нагадує архітектуру північного ренесансу: ступінчасті причілки, високі дахи, відкрите цегляне мурування. Не виключно, що на її зовнішній вистрій вплинули споруди Гамбурга та Бремена. Однак між новою стражницею та її попередницею існує чимало зовнішніх аналогій: форма дахів, характер мурування, вигляд екстер’єру. Безумовно, нову будівлю вторували й на архітектурі «Бернардинської» стражниці.

Акцентом у композиції фасаду виступає наріжний профіль з колонним портиком та причілком зі скульптурою св. Флоріана, покровителя пожежних. Самих «помп’єрів» називали «лицарями св. Флоріана». Його день – 4 травня – урочисто відзначався львівськими пожежниками. Скульптуру виконав відомий львівський скульптор Петро Війтович. Фігура представляє римського воїна в обладунку, з прапором та діжкою, з якої ллється вода.

На фото бачимо оригінальну дахівку будинку (тепер замінену на металопластикову), кінний віз перед портиком (у 1920-і рр. конюшні замінили на гаражі), вишку у сквері. Останні вишки демонтували у 1970-і рр.

Ігор Сьомочкін, історик, мистецтвознавець.

Залишити відповідь