Львівська Політехніка ( з 2000 року – Національний університет «Львівська політехніка» ) неодноразово була представлена на львівських поштівках. Її головний корпус – статечний будинок у традиціях класицизму –зводили у 1874-77 роках за проектом Юліана Захарєвича. З того часу походить сьогоднішня, трохи видозмінена назва учбового закладу. Від 1877 року його офіційно почали йменувати Політехнічною Школою; перед тим, у 1844-1877 рр., – Технічною Академією. У 2016 році, після документальних підтверджень, поданих до ректорату колишніми випускниками вишу, було прийнято, що початок Політехніці поклала Реальна школа, створена з дозволу імператора Франца І у березні 1816 року. Ця школа тоді була розташована на площі Castrum, а з 1844 року (вже як Технічна Академія) – у будинку на вул. Вірменській, 2. 1867 року проект нового будинку на площі Castrum (архітектор Едмунд Стікс) відхилили. Натомість 1872 року в західній частині Львова на передмісті Новий Світ у графіні Марії Фредрової викупили для будівництва велику ділянку по сусідству з костелом св. Марії Маґдалини і неподалік від собору св. Юра. В 1873 році Юліан Захарєвич запропонував свій проект, взорований на будівлі Політехнічної школи в Мюнхені (1868 р.). Будівництво, до якого залучили понад 300 будівельних майстрів, тривало три роки. Сильветку об’єму споруди визначив колонний портик з трифігурною скульптурною композицією (Інженерія, Архітектура, Механіка) у завершенні аттика. Її автором був Леонард Марконі, який відтоді співпрацював у тандемі з Захарєвичем.
На фото однієї з поштівок колекції будівля Політехніки представлена зблизька, зі стафажем на передньому плані. Справа у перспективі височать дві вежі костелу Марії Маґдалини. Поштова картка, видрукована у закладі С. В. Немойовського (S. W. Niemojowski), була відіслана у жовтні 1904 року. На ній привітання чеською мовою.
Інша картка репродукує світлину, виконану з балкону будинку № 35 на вул. Леона Сапіги (тепер – вул. Бандери). Будинок Політехніки представлений разом з охайною озелененою ділянкою перед фасадом, розкресленою акуратними доріжками. Зробити таке фото стало можливим тільки після будівництва у 1905 році триповерхових кам’яниць №№ 33-35-37 (архітектор Соломон Крох) на протилежній стороні вулиці. Балкон, з якого вірогідно робили фото, завалився у лютому 2017 року. Тепер перед містом стоїть питання його реконструкції.
Ігор Сьомочкін, історик, мистецтвознавець.
Дивіться також – Львівська політехніка з висоти пташиного польоту. 1931 рік.