Leica II – малоформатний далекомірний фотоапарат, що випускався німецької компанією Ernst Leitz з 1932 до 1948 року. Розроблена на основі камери «Leica Standard», до якої вперше доданий вбудований далекомір, механічно зв’язаний з фокусуванням об’єктива. При цьому далекомір не суміщений з видошукачем, і для фокусування і кадрування використовуються роздільні окуляри.
Фотоапарат «Leica II» за 24 роки виробництва випущений в декількох модифікаціях, кожна з яких заміняла попередню.
З 1948 року під цим же позначенням випускалися спрощені версії різних моделей «Leica III». В цілому назва «Leica II» використовувалася для різних фотоапаратів з 1932 по 1956 рік.
У камері використовується 35 мм плівка. Розмір кадру – 24х36 мм. Корпус металевий, зі знімною нижньою кришкою. Взвод затвора і перемотування плівки суміщені. Присутній автоматичний лічильник кадрів з ручною установкою першого кадру. Зворотне перемотування плівки відбувається циліндричним диском розташованим вгорі зліва. Збільшення окуляра видошукача 0,44х, окуляра далекоміра 1,0х.
Кріплення об’єктива – різьбове з’єднання M39 з робочим відрізком 28,8 мм. Фотоапарат комплектувався об’єктивом «Leitz Elmar 3,5/50» або «Leitz Summar 2,0/50». В неробочому стані об’єктиви ховаються всередину корпусу фотоапарату.
Витримки у фотоапараті присутні в єдиному діапазоні від 1/20 до 1/500 секунди і перемикаються одним диском, розташованим зверху.
Популярність перших моделей «Leica» виявилася така висока, що основні елементи її конструкції стали використовуватися більшістю виробників фототехніки. В Японії випуск аналогічних фотоапаратів «Kwanon» було розпочато в 1934 році компанією Seiki-Kogaku Kenkyusho, пізніше перейменованої в Canon.
У січні 1934 року Харківською трудкомуною ім. Ф. Е. Дзержинського (Харківський машинобудівний завод «ФЕД» ) запущений масовий випуск фотоапарата «ФЕД», який був майже точною копією базової версії «Leica II». Випуск фотоапаратів «ФЕД» тривав аж до 1955 року, коли модель була замінена власною розробкою на її основі.