м. Львів

Чернівецький вокзал у Львові, XIX ст.

bahnhoff-lviv

Щоб уявити собі як виглядав Чернівецький двірець у Львові, достатньо відвідати Коломию або Сучаву (Румунія). Там збереглися станційні будинки, побудовані у 1866 та 1869 роках. Їх зводили за єдиним типовим проектом у стилі Rundbogen, різнились будівлі тільки за кількістю поверхів. У більших містах – Станіславові, Чернівцях, Сучаві – вокзали були двоярусні в центральних об’ємах і мали додаткові яруси у бічних брилах. У Львові споруда була підвищена ще на один поверх.

Колію Львів-Чернівці збудували у короткі строки в 1865-1866 роках. Керував будівництвом англійський підприємець Томас Брессей, який у той час був найвідомішим у світі фахівцем у цій справі, будуючи колії всюди – від Канади до Австралії. Ініціатором нової залізниці був віденський ділок Віктор Оффенгайм, який планував з’єднати у такий спосіб Відень з Одесою (через Львів, Чернівці та Кишинів). Президентом акційного товариства Львівсько-Чернівецької залізниці став князь Леон Сапєга.

Саме на цій колії починали свою кар’єру видатні львів’яни: Роман барон Ґостковський – майбутній ректор Політехніки, перший голова Політехнічного товариства у Львові, автор наукових праць з теорії залізничного руху; Людвік Вєжбицький – майбутній шеф департаменту генеральної дирекції залізниць у Відні, ініціатор першої Крайової виставки (1877), один з організаторів створення Промислового музею; Юліан Октавіан Захарєвич – один з засновників львівської архітектурної школи.

Відомо, що Ю. Захарєвич був у числі розробників проектів станційних будинків локальних залізничних ліній, також він був проектантом двірця у Яссах (1870 р.). Тому логічно припустити, що саме він брав безпосередню участь у розробці проекту для вокзалів Львівсько-Чернівецької залізниці. Взірцем для цього проекту служив очевидно двірець у Вроцлаві (1857 р.), який вважали тоді одним з найсучасніших.

Від самого початку будівництва колії на Чернівці між дирекціями АТ ім. Карла Людвіга та Львівсько-Чернівецькою колією точилася ворожнеча. Товариство ім. Карла Людвіга не погодилося на використання свого двірця (головного львівського вокзалу) для нової колії. Тому Львівсько-Чернівецька залізниця вибудувала свій окремий станційний будинок при вул. Городоцькій. На думку львів’ян цей вокзал був вигіднішим, тому Головна дирекція змушена була скеровувати рух пасажирських поїздів з Кракова саме сюди. Але й Львівсько-Чернівецька залізниця подавала поїзди на вокзал конкурентів – для вигоди транзитних пасажирів. Лише нарікання пасажирів на різного роду незручності змусили обидві дирекції дійти до згоди. Після прокладання колії до східного кордону (1873 р.) Чернівецький вокзал став товарним, а в будівлі станції розмістилися бюра дирекцій обох залізниць. 1889 року ця залізниця однією з перших стала державною.

У 1904 році спорудили новий львівський вокзал з критими платформами. Кількома роками пізніше на зразок львівського з’явились нові двірці у Чернівцях та Станіславові. Управління (дирекція) залізниці двічі змінювало свою локалізацію (1887, 1897), аж поки не розмістилось у 1914 році там, де воно знаходиться дотепер, – на розі вулиць Гоголя та Листопадового Чину.

Споруда Чернівецького двірця у Львові відтоді стала просто непотрібною і невдовзі була розібрана. Зараз на її місці стоїть Приміський вокзал.

Ігор Сьомочкін, історик, мистецтвознавець.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *